Онлайн-вебінар: Ігор Лікарчук, директор УЦОЯО, відповідатиме на запитання щодо ЗНО та ДПА

 

В Україні буде впроваджено 12 річну школу за схемою 5+4+3

       Повну середню освіту діти здобуватимуть впродовж 12-ти років за схемою на 5+4+3, а шкільні програми та навчальні плани будуть розвантажені. 
      Дошкільна освіта триватиме до досягнення 6-ти річного віку, після чого дітей зараховуватимуть до шкіл.
     Планується, що в Україні буде впроваджено 12-річну школу, яка функціонуватиме за схемою 5+4+3. Відповідно, навчання у початковій школі триватиме 5 років, від 6 до 11 років, та матиме однаковий базовий стандарт для всіх.
        З 6-го класу розпочинатиметься навчання у базовій школі, що триватиме 4 роки. В ній буде збільшуватися кількість предметів, а після завершення 9 класу всі учні проходитимуть ЗНО.
      За результатами зовнішнього оцінювання випускники 9-х класів зможуть вступати: до навчального закладу академічного спрямування (учні з кращими результатами ЗНО; орієнтація на вступ до університету), навчального закладу професійного спрямування або професійного коледжу.
Старша школа матиме професійну орієнтацію. Атестати про здобуття повної загальної середньої освіти отримуватимуть ті учні, які успішно складуть ЗНО у 12-му класі.

  Прощена неділя. Що треба казати?

    Напередодні Великого посту перед усіма нами відкривається велика можливість покаяння. Прощена неділя дає нам можливість простити один одному наші взаємні провини, і вже тоді ми зможемо сподіватися на прощення від Сина Людського, Який має владу на землі відпускати гріхи.

       На Прощену неділю прощення просять, милосердні справи творять. Цього дня треба обов`язково пробачати, а якщо образа була  велика, кажіть: 'Бог пробачить'.

     Цього дня людям слід пригадати всі образи  спричинені близьким, і вибачитися за них   від щирого серця, попросити пробачення за всі скоєні образи, аби очиститись перед Великим постом від усякої скверни.

      Прощення між рідними і знайомими відбувається увечері, люди говорять один одному: 'Пробач мене, якщо я в чому перед тобою винен'.

                    

Масляна (Масниця) - 2015

16 лютого 2015 — 22 лютого 2015

      Масляна є одним з найстаріших свят слов'янських народів. Справжня забава, яка зберегла свої традиції в наші дні з язичницької культури. Це смачне і неймовірно ситне свято триває цілий тиждень, який передує настанню Великого посту. Сьогодні Масляна є одним з церковних свят і називається ще М'ясопустним або Сирним тижнем.

       Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана. У народі це свято асоціюється з смачними печеними млинцями та веселими гуляннями. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від сну і прогнати геть зиму.

                                                            Частування

      Перед майбутнім постом в масляний тиждень панував достаток найрізноманітніших смаколиків, головними з яких традиційно були млинці. Пекли їх на масляному тижні щодня, а особливо багато їх готували, починаючи з четверга. Саме рум'яні млинці своєю круглою формою за часів язичництва асоціювалися у людей з сонцем.

     Різноманітні рецепти млинців були таємницею кожної господині і передавалися через покоління. У кожної газдині були свої фірмові інгредієнти, але в основному, млинці пеклися на основі пшеничного, вівсяного або кукурудзяного борошна. У тісто додавали різні продукти: вершки, масло, яблука, ікру, гарбуз або картоплю.

                                            Традиції

    Один з давньоруських звичаїв полягав у тому, що перший спечений млинець був за упокій усіх померлих родичів. Його традиційно віддавали убогим або залишали на підвіконні.

   У неділю перед масляним тижнем традиційно провідували родичів, сусідів чи друзів, а також запрошували їх в гості. Саме в цей день за святковим столом можна було вживати м'ясо, останній раз перед Великим постом. Цю неділю називали м'ясною.

      У п'ятницю було прийнято пригощати млинцями своїх зятів, які неодмінно відправлялися в гості в будинок тещі.

                                              Розваги

       У стародавні часи це свято не обходилося без катань на конях, а молоді хлопці старалися спеціально до Масниці обзавестися саньми і прокатати молодих дівчат. Молоді пари обов'язково брали участь у таких розвагах. Упряжки з кіньми з дзвониками і веселим сміхом вершників ганяли за годинниковою стрілкою навколо сіл, намагаючись розбудити природу і відлякати зиму.

       Іншою поширеною розвагою було катання на санках з гір. Веселі спуски з поворотами і падіннями користувалися великою популярністю серед молоді.

     Діти та підлітки щодуху каталися на прикрашених гойдалках. Було заведено влаштовувати цікаві та веселі ігри. У цей час старші хлопці та дівчата активно залицялися одне до одного і шукали собі наречених, щоб після Великодня зіграти весілля.

    Якщо на Масляну ще лежав сніг, на гуляннях будувалися снігові містечка або фортеці. Потім різні групи учасників намагалися штурмом взяти сніжне укріплення супротивників. Цей процес супроводжувався веселою грою в сніжки.

       Ближче до вечора традиційно розпалювалося велике багаття, на якому згоряло солом'яне опудало зими, що йде; до цього його весь день возили по вулицях. Опудало встановлювали в центрі багаття, всіляко жартували над ним і лаяли його. Навколо вогнищ водились веселі хороводи з піснями і танцями. 

        У наш час дуже добре збереглись ці стародавні світлі традиції на Західній Україні. Саме тому багато хто намагається провести масляний тиждень в Карпатах, де можна відчути національний колорит свята, покуштувати найсмачніше і ситне частування і самостійно взяти участь у гуляннях.