МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР

Тема. Складнопідрядні речення підрядними способу дії, міри і ступеня

У реченні Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться (І. Котляревський) підрядна частина вказує як на спосіб дії, так і (більшою мірою) на її міру. Те саме можна сказати й про підрядну частину в реченні Сонце пекло так, (як? і в якій мірі?) що й уночі степ пашів            (Ю. Яновський). Проте підрядні способу дії та підрядні міри й ступеня і за значенням, і за оформленням переважно суттєво відрізняються одне від одного.

Підрядні речення способу дії пояснюють прямо чи опосередковано (через вказівне слово) присудок головного речення, виражений дієсловом, і відповідають на питання я к? яким способом? У головному реченні в такому разі є вказівне слово так або його можна підставити: Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей (Т. Шевченко). Орудував він косою, як добрий маляр пензлем чи ложкою, — легко і вправно (О. Довженко). Рідше підрядне речення способу дії уточнює обставину способу дії головного речення: Стихла хуртовина раптово, як і схопилась, але вже було холодніше (В. Барка).

Підрядні речення способу дії до головної частини приєднуються сполучним словом як та сполучниками підрядності що, щоб, наче, ніби, мов. Вживання того чи іншого сполучника залежить від того, як підрядне речення характеризує спосіб дії, названої в головній частині: реально або через порівняння.

Якщо підрядна частина реально характеризує спосіб дії, названої в головній частиш, то вживаються сполучники що, щоб та сполучне слово як. Причому сполучник що вживається, коли характеризується реальна дія (дієслово в головній частині вжито в дійсному способі), сполучник щоб — коли характеризується бажана дія (дієслово в головній частиш вжито переважно в наказовому чи умовному способі): Життя склалося так, що довелося забути і про рідну свою Ничогівку (Ю. Збанацький). Тут Денис так глянув на Трохима, що у того жижки задрижали і у животі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко). Умій жити так, щоб у тебе з другом була єдність духу, Шалів (В. Сухомлинський). Мені аби з хати вибратись, щоб не запримітила мати, а там... (Панас Мирний). Але: Я сів обличчям до річки так, щоб сонячні промені падали прямо на мене (В. Домонтович).

Вживання сполучного слова (прислівника) як не залежить від характеру дії головної частини: А злива так само почала відходити, як і надійшла (М. Стельмах). Треба битися тут і стояти, як належить чесним людям (Ю. Яновський). Робіть так, як уважаєте потрібним і кращим (М. Коцюбинський).

Підрядні речення міри й ступеня пояснюють член головного речення, виражений якісним прикметником або прислівником, а також дієсловом, що може виражати різну міру дії, і відповідають на питання якою мірою? до якої міри? скільки? наскільки? як інтенсивно?

У головному реченні в такому разі є вказівні слова так, настільки, стільки, до того, такою мірою або їх можна підставити. Підрядні речення до головного приєднуються сполучними словами як, скільки, наскільки та сполучниками підрядності як, що, аж, що аж, ніж, наче, ніби, мов, наприклад: Так гарно тут, що шкода ступати по непорочній сніговій біліші (Б. Антоненко-Давидович). Увага до нього була настільки велика, що Дорош почував себе дуже незручно і ще нижнє схиляв голову (Григорій Тютюнник). До того змучений, що нічого писати не можу, і це мене гризе найбільше (М. Коцюбинський). Посіяв дощик, потім линув так, що враз калюжі стали, але скоро і вщух (В. Барка). Наговорив стільки, що й в шапку не забереш (Нар. творчість). Упав так, що аж носом заорав (Нар. творчість). Проте вказівних слів у головному реченні може й не бути: Вона почала придивлятися до нього, наскільки це було в її змозі (М. Коцюбинський). Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту (Леся Українка).

Тема.  Складнопідрядне речення з підрядним порівняльним

Різновидом  підрядних речень способу  і ступеня дії є  підрядні порівняльні речення. Вони виражають порівняння  ознаки чи способу дії, про яку йдеться в головній частині.

Підрядні порівняльні речення відповідають на питання  як?  подібно до чого? З головною частиною вони з’єднуються   за допомогою сполучників  як, мов (немов), мовби (немовби), наче (неначе), ніби, начебто. (напр..: Гуркочуть брили грому в скалах, мов неба колеться горіх.             (Д. Павличко.) Трісне мороз, наче трісне галузка. (Є. Гуцало.) У головній частині може бути  прислівник так. Напр.: Далеч життя, освіти мою мить так, як висвітлює сонце краплину.        (О. Калашник.) Як з дуба рве  буря пожовклі листи, так  дух наш народний вривали. (М.Старицький.)